супротивник
51сарацини — ів, мн. (одн. сараци/н, а, ч.; сараци/нка, и, ж.), іст. Давня назва мусульманських народів (арабів, турків і т. ін.), прийнята у європейців. || сараци/н, збірн. Ці народи як супротивник на війні …
52сперечник — а, ч., рідко. 1) Те саме, що сперечальник. 2) Те саме, що супротивник …
53супорник — а, ч., зах. Супротивник, суперник …
54супостат — а, ч., заст. 1) Ворог, недруг, супротивник. 2) лайл. Негідник, мерзотник …
55супротивець — вця, ч., діал. Суперник, супротивник …
56супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… …
57супротивництво — а, с. Протистояння, змагання, боротьба супротивників …
58супротивниця — і. Жін. до супротивник …
59терор — у, ч. 1) Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. 2) Надмірна жорстокість стосовно до кого небудь; залякування …
60шлем — I а, ч., розм., рідко. Те саме, що шолом. II у, ч., карт. Становище, коли супротивник одержує менше належної кількості взяток. Призначити шлем. •• Вели/кий шлем становище, за якого супротивникові не дано жодної взятки. Мали/й шлем становище, за… …
